Хоча слова ніколи не можуть повністю виразити, скільки хтось значить для нас, мова все одно може забезпечити втіху, розраду, надію і навіть натхнення після смерті коханої людини. Тут ви знайдете вибрану збірку втішних, надихаючих віршів про смерть, горе та втрати.
Westend61 / Getty ImagesЦі вірші можуть також виявитися корисними під час написання панегірику чи співчуття, особливо якщо у вас є проблеми з пошуком потрібних слів і вам потрібне натхнення.
"Зверніться до життя"
Мері Холл,Американський адвокат, 1843-1927
"Якщо я повинен померти і залишити вас на деякий час тут,
Будь не таким, як інші болючі,
що тримають довгі чування від тихого пилу і плачуть.
Заради мене, знову зверніться до життя і посміхніться,
Нервуючи серце та тремтячу руку
Щось, щоб втішити слабші серця, ніж твої,
Виконайте ці мої дорогі незавершені завдання,
І я, можливо, нехай це втішить вас! "
'Суєта в будинку'
Емілі Дікінсон,Американський поет, 1830-1886
"Суєта в будинку
Ранок після смерті
Найкраща галузь промисловості
Здійснено на Землі -
Підмітання серця
І прибираючи кохання
Ми не хочемо використовувати знову
До вічності - "
'Пішов з мого погляду'
Генрі Ван Дайк,Американський автор, 1852-1933
"Я стою на березі моря. Корабель біля мене,
поширює свої білі вітрила на рухливий вітерець і починає
для синього океану. Вона є об’єктом краси та сили.
Я стою і спостерігаю за нею, поки, нарешті, вона не звисне, як цяточка
білої хмари саме там, де море і небо зливаються між собою.
Потім хтось біля мене каже: "Ось, її вже немає".
Куди пішли?
Зник з очей. Це все. Вона така ж велика в щоглі,
корпус і лонжерон, як вона була, коли вона залишила мій бік.
І вона настільки ж здатна нести свій вантаж живого вантажу до свого призначеного порту.
Її зменшений розмір у мені - не в ній.
І, саме в той момент, коли хтось каже: "Ось, її вже немає"
є інші очі, що спостерігають за нею, і інші голоси
готовий прийняти радісний крик: "Ось вона приходить!"
І це вмирає ... "
`` Не стояти біля моєї могили та плакати ''
Мері Елізабет Фрай,Американський флорист, 1905-200
"Не стої біля моєї могили і не плач.
Мене там немає; Я не сплю.
Я тисяча вітрів, що дмуть.
Я діамантовий блиск на снігу.
Я сонячне світло на дозрілому зерні.
Я ніжний осінній дощ.
Коли ти прокинешся в ранковій тиші
Я стрімкий піднесений порив
Тихих птахів у польоті.
Я - м’які зірки, що світять вночі.
Не стояти біля моєї могили і плакати;
Мене там немає; Я не вмер ".
'Лист'
Томас Бейлі Олдріч,Американський редактор, 1836-1907
"Я тримав у руці його лист,
І навіть поки я читаю
Блискавка промайнула по землі
Слово, що він мертвий.
Яким дивним це здавалося! Його живий голос
Говорив зі сторінки
Ці ввічливі фрази, стислий вибір,
Легковажний, дотепний, мудрець.
Я дивувався, що саме це померло!
Сам чоловік був тут,
Його скромність, гордість його вченого,
Його душа безтурботна і ясна.
Ці ні смерть, ні час не затьмарять,
Все-таки ця сумна річ повинна бути -
Відтепер я можу не говорити з ним,
Хоча він може говорити зі мною! "
'Смерть - це взагалі ніщо'
Гаррі Скотт-Голланд,Британський педагог, 1847-1918
"Смерть - це взагалі ніщо.
Це не враховується.
Я лише вислизнув у сусідню кімнату.
Нічого не сталося.
Все залишається точно таким, як було.
Я - це я, а ти - це ти,
і старе життя, яке ми так мило прожили разом, є не зворушеним, незмінним.
Якими б ми не були одне для одного, такими ми є і досі.
Називай мене старим знайомим іменем.
Говоріть про мене простим способом, яким ви завжди користувались.
Не вкладайте різниці у свій тон.
Не носіть примусового погляду урочистості та смутку.
Смійтесь, як ми завжди сміялися з маленьких жартів, якими ми раділи разом.
Грайте, посміхайтеся, думайте про мене, моліться за мене.
Нехай моє ім'я буде завжди тим побутовим словом, яким воно завжди було.
Нехай це промовляється без зусиль, без привида тіні на ньому.
Життя означає все, що воно коли-небудь означало.
Це те саме, що було коли-небудь.
Існує абсолютна і безперервна безперервність.
Що це за смерть, як нікчемний випадок?
Чому я повинен бути поза розумом, тому що я поза зором?
Я чекаю на вас, на проміжок часу,
десь дуже близько,
просто за рогом.
Все добре.
Нічого не боляче; нічого не втрачено.
Один короткий момент, і все буде як раніше.
Як ми будемо сміятися з проблеми розставання, коли зустрінемось знову! "
'Вона пішла'
Девід Харкінс,Британський художник, 1958-
"Ви можете пролити сльози, що її немає,
або ти можеш посміхнутися, бо вона жила.
Ви можете закрити очі і помолитися, щоб вона повернулася,
або ви можете розплющити очі і побачити все, що вона залишилася.
Ваше серце може бути порожнім, тому що ви не бачите її,
або ти можеш бути сповнений любові, якою поділився.
Ви можете завтра відмовитись і жити вчора,
або ти можеш радіти завтрашньому дню через вчорашній день.
Ви можете пам'ятати її лише про те, що її немає,
або ви можете плекати її пам’ять і дати їй жити далі.
Ви можете плакати і закривати свій розум,
бути порожнім і повернутися спиною.
Або ви можете робити те, що вона б хотіла:
посміхайтеся, відкривайте очі, любіть і продовжуйте ".
